Розглянемо, як побудова фраз, які ви промовляєте дитині, може змінювати їх зміст.

1. «Я розумію, що брат образив тебе, і я рада, що ти мені це розповів» і «Я розумію, що брат образив тебе, але я рада, що ти мені це розповів». Слово «і» тут підкреслює почуття дитини: перша частина фрази дає дитині зрозуміти, що ви почули її, а друга – підкреслює важливість того, що вона поділилася своїми почуттями з вами. В результаті дитина засвоїть, наскільки важливо ділитися своїми почуттями з близькими людьми.

Якщо ви використовуєте в подібних фразах слово «але», в них також представлені дві точки зору. Однак така фраза виглядає як розрада, і при цьому втрачається більш важливий сенс – радість від того, що дитина поділилася своїми почуттями. Через це вона може подумати, що її не розуміють або з її почуттями не рахуються. Коли ж ви використовуєте слово «і», обидві частини фрази рівнозначні, тому дитина сприймає обидва повідомлення, укладені в ній.

2. «Я захоплена тим, як спритно ти заліз на дерево, і я хвилююся, що ти можеш впасти» і «Я захоплена тим, як спритно ти заліз на дерево, але я хвилююся, що ти можеш впасти». У першій фразі за допомогою слова «і» представлені дві різні емоції, які відчуває мама по відношенню до дитини. Ці емоції одночасні і рівнозначні. Мама схвалює почуття і поведінку дитини в даній ситуації, визнаючи при цьому ризикованість її дії. Така фраза звучить як заклик дитини до обережності, а не критика або ігнорування її почуттів.

3. «Здається, ти хотів їй щось показати, і вона відчула, що ти її не слухаєш» і «Здається, ти хотів їй щось показати, але вона відчула, що ти її не слухаєш». У цьому випадку слова «і» і «але» повністю змінюють зміст фрази. Якщо ви використовуєте слово «але», дитина може зробити висновок, що емоції іншої людини важливіші, ніж її власні.

Якщо ж використовуєте слово «і», то надаєте дитині дві протилежні точки зору щодо ситуації і два почуття, що суперечать одне одному. Завдяки цьому малюк зрозуміє, що в світі існують інші точки зору і що світ насправді складніший, ніж йому здається на перший погляд. З цього він зможе зробити висновок: кожна людина в першу чергу звертає увагу на свої почуття. Однак якщо бути уважним до почуттів іншої людини, можна уникнути багатьох конфліктів.

Сприйнятливість до почуттів та емоцій оточуючих, яка в психології називається менталізацією, передбачає здатність брати до уваги думки і почуття інших людей, навіть якщо вони відрізняються від наших власних. Це дозволяє встановлювати позитивні взаємовідносини з іншими людьми і забезпечує психічне здоров’я.

Коли ми показуємо дитині іншу точку зору на ті чи інші ситуації, при цьому співпереживаючи їй і піклуючись про її потреби, це стає для неї важливим життєвим уроком. Щоб навчити дитину сприйнятливості до почуттів інших людей, може знадобитися деякий час, але для дитини це стане безцінним подарунком на все життя!