Це гігантська праця і глобальна відповідальність за те, яким виросте маля. Які цінності будуть закладені, як дитина буде вчитися в школі, і як буде сприймати світ. 

Тож давайте обговоримо особливості тієї й іншої систем виховання. Які ж психологічні переваги дитячого садка?

По-перше, це набуття самостійності. Дитина значно швидше і легше освоїть навички самообслуговування, навчиться їсти, одягатися і роздягатися, прибирати за собою. Друга перевага – дитяче оточення. Це особливо важливо для перших і єдиних дітей в сім’ї. Діти вчаться взаємодіяти з іншими на основі домовленості, стримувати особисті бажання, ділитися тим, що мають самі. Це відбувається без повчань дорослих, тільки за рахунок спілкування з іншими дітьми. Ще одна перевага – позбавлення від егоцентричних установок (прагнення дитини судити про все, що відбувається зі своєї позиції і заперечувати всі інші). Дошкільнята, чий розвиток відбувається в умовах дитячого садка, здатні враховувати позицію і думку іншого вже в чотири роки, в ситуації ж сімейного виховання егоцентричні установки зникають в 5-6 років, іноді можуть зберігатися і до 7-8 років. Ці психологічні моменти істотні для формування особистості дитини. 

Але не слід забувати і про режимне харчування, відпочинок, прогулянки, заняття, а також впевненість батьків, що в саду їх малюкам буде забезпечений нормальний догляд і нагляд. У цієї системи виховання є і свої мінуси. І заняття, і режим тут розраховані на усереднену вікову норму, вони не враховують індивідуальних особливостей і відносин дітей. Напевно, багато батьків стикалися з проблемою важких ранкових підйомів або скарг дитини на болісність перенесення деяких режимних моментів (наприклад, тихої години), або прийому неулюбленої їжі. Але погодьтесь, це все таки залежить від садка. Іншим недоліком відвідування дитиною дитячого садка можна вважати “ломку”, яку переживає кожна дитина, вимушено відриваючись від домашньої обстановки і звичного оточення. Малюки ще не можуть мислити у часовій перспективі і сприймають кожну розлуку з рідними і мамою як незворотну втрату. Це триває до тих пір, поки дитина не засвоїть новий для неї алгоритм зустрічей і розставань, не звикне до вихователів і інших діток.

Зараз деякі сім’ї вдаються до послуг нянь, гувернанток і вихователів. Дитина при цьому залишається вдома, система догляду та виховання пристосовується під його запити, але ломка і звикання присутні. У той же час малюк позбавляється переваг групового колективного виховання, але якість догляду при цьому, як правило, підвищується. 

Що ж, залишити малюка не домашнє виховання чи віддати в садочок – це ваш вибір. Але враховуйте, що залишаючи його вдома, ви позбавляєте його спілкування з однолітками та з вихователями! Тому ми в НВК “Гармонія” вважаємо, що садок дитині не потрібний, а необхідний!