3-5 років

Діти старше трьох років розуміють вказівки і можуть наслідувати їх. Вони також здатні бачити взаємозв’язок між своїми вчинками і наслідками. У цьому віці діти люблять все робити по-своєму, і тому потрібно пояснити їм обмеження. Є кілька ефективних способів зробити це.

1. Позитивне дисциплінування

Як випливає з назви, позитивне дисциплінування направлене на те, щоб акцентувати увагу на добрі вчинки дитини, а не на погані. Ідея такого методу – підкреслювати, яких дій ви очікуєте від дитини. Цей метод добре працює з маленькими дітьми.

2. Керівництво дитиною

Маленькі діти ще не можуть розрізняти, які вчинки правильні, а які – ні. Малюків потрібно вчити поводити себе в суспільстві, спілкуватися з новими знайомими і гостями, які приходять у будинок, хорошим манерам і навичкам спілкування. Тому давайте дитині прості та зрозумілі поради. Допоможіть дитині розрізняти добру і погану поведінку.

Найкращий спосіб зробити це – показувати зразковий приклад. Робіть те, що вважаєте правильним, ведіть себе так, як хотіли б, щоб поводилася ваша дитина. Навчіть дитину говорити «дякую», «будь ласка» і «вибачте» у відповідних ситуаціях. У ранньому віці дитина може також навчитися фразам: «Я незадоволена», «Я голодна» або навіть «Я тебе люблю» тощо.

3. Дисципліна, заснована на винагороді

Батьки часто використовують покарання, щоб змусити дитину поводити себе певним чином. Але, застосовуючи покарання, ви зосереджуєтесь на негативі.

Дисципліна, заснована на винагороді, робить акцент на позитиві, тобто на тому, що повинна робити дитина. Проте винагорода не повинна перетворюватися на підкуп. Якщо ви нагороджуєте дитину за будь-яку дрібницю, у неї не буде мотивації добре себе поводити за відсутності відзнаки.

Щоб уникнути цього, привчайте дитину до того, що винагороди не завжди повинні бути матеріальними. Це може бути, наприклад, звичайна похвала. Якщо дитина щаслива від того, що допомогла іншій людині, саме це почуття для неї – нагорода.

4. Періоди заспокоєння

Якщо дитина уперта, позитивне дисциплінування в стосунках із нею може не спрацювати. Такі діти здатні впадати в істерики, щоб висловити свої злість і розчарування. Якщо ви будете лаяти дитину або змушувати чинити згідно з вашими вказівками, це може тільки погіршити ситуацію. Коли дитина відмовляється слухатися вас і починає нервувати, дайте їй час, щоб заспокоїтися. Не варто ставити її в куток, краще дозвольте провести деякий час у своїй кімнаті. Комфортна атмосфера допоможе їй швидше заспокоїтися. Після цього поговоріть з нею про те, чому вона не повинна поводитись певним чином.

6-7 років

У цьому віці дитина співвідносить слова батьків із їхніми вчинками. Тому, перш ніж встановлювати для дитини наслідки її поганої поведінки, переконайтеся, що вони обґрунтовані. Не погрожуйте їй перебільшеними або непрактичними покараннями, які ви не зможете виконати.

1. Встановлюйте правила і кордони.

Діти краще себе поводять, знаючи правила. Тому встановіть для дитини рамки дозволеного. Правила, які ви встановлюєте, повинні бути простими і зрозумілими. Дитині необхідно розуміти наслідки, які очікують її в разі незадовільної поведінки. Однак не перестарайтеся. Занадто велика кількість правил і обмежень може збентежити дитину. Встановіть кілька правил і вимагайте, щоб дитина дотримувалась їх.

2. Розкажіть дитині про природні і логічні наслідки

Ефективний спосіб привчити дитину до дисципліни – використовувати природні наслідки, які можна пояснити логічно. Не придумуйте наслідків, зручних для вас, так як дитина швидко здогадається про це.

Природними наслідками можуть бути почуття дитини до чогось. Наприклад, якщо вона через необережність втратила або зламала іграшку, не поспішайте купувати їй нову. Дайте дітлаху час пережити смуток від втрати іграшки і зрозуміти важливість дбайливого ставлення до речей.

Наприклад, якщо вона постійно забуває іграшки на вулиці, можна заборонити гратися ними на один-два дні.

3. М’яка дисципліна (переспрямування)

М’яка дисципліна – це спеціальна техніка, яка полягає в тому, що дитину потрібно відвернути від поганої поведінки і запропонувати альтернативу. Наприклад, якщо малюк хоче пограти з вашим мобільним телефоном, ви можете сказати йому: «Тобі подобається грати з мобільним телефоном? Добре, давай візьмемо іграшковий телефон». Так ви переспрямуєте увагу дитини.

Якщо дитина грає в небезпечному місці, вам слід відвести її в безпечне. Не потрібно застосовувати фізичне насильство. Краще використовуйте фрази, наприклад: «Ця кімната краще підходить для ігор» або «Там дуже небезпечно, іди сюди».

4. Емоційний коучинг

Діти влаштовують істерики, кусаються або б’ються тоді, коли не можуть висловити усно свої емоції. Мета емоційного коучингу – навчити дитину визначати емоції і висловлювати їх словами, виключаючи тиск на неї. 

Емоційний коучинг передбачає 4 кроки:

– відстежуйте власні емоції;

– співчувайте дитині і підтримуйте з нею зв’язок;

– слухайте, що говорить дитина;

– називайте дитині емоції, які вона відчуває. Для цього ви можете скласти перелік почуттів або роздрукувати фотографії осіб людей, які виражають різні емоції

 

9-12 років

У цьому віці для дисциплінування дитини найкраще підходять природні наслідки. Окрім того, ви можете використовувати наступні техніки.

1. Причини і наслідки: допоможіть дитині вчитися на її помилках

Наслідки, які ви встановлюєте для дитини за погану поведінку, повинні відповідати її віку і ситуації. Наприклад, якщо дитина відмовляється вчасно лягати спати, дозвольте їй зробити це пізніше. Наступного дня, коли вона буде відчувати себе сонною і роздратованою, поясніть їй, що це відбувається тому, що вона не лягла вчора вчасно. Використовуйте природні наслідки, щоб допомогти дитині вчитися на помилках.

2. Запропонуйте альтернативи

Коли ви говорите дитині «ні» і не пропонуєте нічого натомість, вона може стати впертою. Логічні пояснення не спрацюють, якщо дитина намагається висловити свою незалежність за допомогою дій. Придумайте альтернативи, що дозволяють вам співпрацювати.

Коли ви даєте дитині вибір, у неї не буде можливості сказати «ні». За наявності двох простих варіантів будь-який її вибір буде правильним. Наприклад, якщо дитина влаштовує істерику через те, що ви не хочете купувати їй газовані напої, наступного разу запитайте: «Що ти хочеш – яблучний або апельсиновий сік?». Так ви дасте дітлаху зрозуміти, що у нього є тільки ці два варіанти. Якщо дитина все ж таки відмовляється від обох варіантів, не втрачайте холоднокровності. Продовжуйте пропонувати їй ці варіанти, поки вона не вибере один з них.

13 років і старше

Підлітків зазвичай нелегко переконати. Логічні аргументи не завжди можуть діяти на них. Якщо такі аргументи не спрацюють, спробуйте наступні способи.

1. Дискусія та пошук спільного рішення

Підлітки не люблять, коли їм вказують, що робити і як себе вести. Їм подобається, коли їх сприймають як дорослих, хоча насправді вони ними не є. Тому, коли у вашого підлітка з’являються проблеми з поведінкою, не ставте йому ультиматумів. Обговоріть з ним проблему і придумайте спільне рішення. В результаті цього підліток буде відчувати велику відповідальність і, скоріше за все, погодиться на вашу пропозицію.

2. Позбавлення привілеїв

Коли дитина порушує правила, в якості покарання можна позбавити її будь-яких привілеїв. Наприклад, якщо вона вчасно не приходить додому, забороніть їй гуляти протягом наступних кількох днів. Привілей, якого ви позбавляєте підлітка, повинен бути пов’язаний з його провиною, щоб він міг зрозуміти наслідки своєї поведінки.

3. Переговори

Ще один спосіб дисциплінувати підлітка – це переговори. Як було сказано раніше, підлітки люблять проявляти свою незалежність, самостійно приймаючи рішення. Коли між вами виникає конфлікт інтересів, укладіть угоду. Так підліток з більшою ймовірністю піде вам на зустріч.

Ви не зможете привчити дитину до дисципліни, якщо самі не будете дотримуватися правил. Незалежно від того, три або шістнадцять років вашій дитині, вона буде звертатися до вас за порадами і підтримкою. Будьте зразковим прикладом для вашої дитини, щоб вона не виправдовувала свою погану поведінку тим, що ви робите так само.