“Я не хочу! Я не піду!” – знайомі слова? Багато мам вже пройшли через це, коли відправляли своє чадо в дитсадок. Що ж робити? Може, взагалі не водити дитину в садок? Є мами, які обирають таке рішення, зваживши плюси і мінуси різних життєвих ситуацій. Однак, ситуації саме що різні. Для когось дитячий сад – безперечне благо і вихід, тому рішення тут залишається за мамою. Важливо також, що багатьом жінкам дитячий сад допомагає знайти оптимальний баланс між материнством і професійною самореалізацією. Якщо навіть мама не прагне зробити кар’єру, то, цілком можливо, ранній вихід на роботу обумовлений фінансовою необхідністю. Тут важливо самим батькам визначитися зі своїми пріоритетами. Адже всім відомо: спокійна мама – щаслива дитина.

Отож, ваша дитина не хоче ходити в дитячий сад. Але як саме може проявлятися це небажання? Іноді воно настільки замасковано, що відразу і не зрозумієш:

1. Намагається умовити батька. Вона шукає аргументи від “я хворію, кхи, кхи” до “бабусі без мене вдома нудно”. Дитина намагається з’ясувати, чи дійсно мама йде на роботу, і якщо з’ясовує, що не йде, то посилює свій натиск.

2. Активно чинить опір. Дитина кричить і плаче: “Не піду в садок! Не хочу!” Найчастіше це відбувається вранці, іноді ввечері. Ситуація цілком певна і для дитини, і для батьків, від яких потрібні якісь дії.

3. Затягує ранковий ритуал. То його неможливо розбудити, то він вередує, не бажаючи вставати, вмиватися, одягатися. Він “губить” свій одяг і взуття, витає десь в хмарах, доводячи вас до сказу. 

Важливо встановлювати контакт зі своїми дітьми, відчувати їх, щоб вони були впевнені в підтримці батьків. Перше і, мабуть, найголовніше: бути спокійною, не піддаватися паніці, не ридати разом зі своїм малюком. Діти чутливі до стану матері, її настрою, і якщо мама сприймає відвідування садка як жорстоку необхідність, то і він буде протестувати. 

Другий момент важливий: потрібно розповідати дитині все заздалегідь. Куди піде мама, що буде робити тато, куди піде потім і чим в цей час може займатися сам малюк – все це додасть йому впевненості і відчуття визначеності.

І, мабуть, найважливіше: насичувати дитину прив’язаністю. Необхідно за деякий час до розставання і деякий час після повернення додому присвятити тільки дитині, сповнити його своєю увагою, турботою, любов’ю. Одним словом, створити йому комфортні умови для розвитку. Тільки відчуваючи впевненість у своїй захищеності, дитина вільно і легко вивчає нове. 

Загалом, старайтесь посприяти на рішення малюка не йти в садок і не йдіть в нього “на повідку”. А ми, в свою чергу, в НВК“Гармонія” постараємось зробити все можливе, аби ваша дитина полюбила дитячий садок, дружній колектив, турботливих вихователів та таку приємну атмосферу!